Пентакль: Збірка - Олди Генри Лайон - Страница 56

• Предыдущая
• 56/69
• Следующая

— Диктуй, — видихнув він.

Олівець був уже в руці. Номери Максим звичайно записував на полях старої телефонної книги.

— Зараз… — Ніна засміялася. — Я твої вірші згадала. Про Афродіту Аргимпасу. «Він не спав. Серед зірок німого гласу йшов крізь пітьму — і замер, нерухомий…» Правильно?

Трубка схолодніла як лід. Максим не згадував при ній Аргимпасу. Він узагалі не читав Ніні віршів.

— Правильно, — слово виговорилося на подив легко. — Диктуй номер!

Чи все-таки було? Здається, вони говорили про Мозолевського, про розкопки Гайманової Могили. Але ж він читав українською! Чи…

Дівчина відійшла від телефону, розкрила долоню.

Намистина. Теплий вогонь сердоліку.

• Предыдущая
• 56/69
• Следующая