Планета Фей - Микітчак Тарас Ігорович - Страница 53
- Предыдущая
- 53/59
- Следующая
— Є місця реальні, — вона заговорила тихо, але спокійно, — а є погана підробка під реальність. Весь Океан — справжній світ, який переміг нас, бо ми не змогли осягнути його земним способом мислення.
— У справжньому світі Океану ми думали і жили, як запрограмовані нашою цивілізацією машини, що не можуть вийти за межі своїх недосконалих програм.
— Такими нас створило суспільство, і важко від цього кудись втекти, ми перетворились на єдиний організм, на мурашник, і кожен окремо все більше губиться між іншими.
— Ти вже заспокоїлася?
— Ні. Мені ще й більше хочеться залізти у якусь шпарку, де б не зміг пролізти слідом за мною мій страх. І тепер це вже через твої слова.
— Чому?
— Бо ти спробував сказати те, що кожен відчуває, але це була невдала спроба, ми ніколи не знайдемо правди у словах, і мені стає страшно, коли я думаю, що ніхто ніколи так і не скаже її, бо не зможе її пояснити. Ніхто ніколи не зрозуміє, що відбувалось на "Смерековому раю", не зрозуміє цю прокляту для нас планету.
Остап слухав цю розмову краєм вуха, виловлюючи з неї окремі думки, і коли почув останню фразу американки, то таємниче посміхнувся і подумав у відповідь на ці слова: "Я зрозумію, і в цьому мені допоможе моя Аурі."
Коли доступ до файлів віконцем завис на екрані центрального бортового комп’ютера, кеомандор вивів пакет плану дій команди "Сівею-XI". Зараз його найбільше цікавило, чому був знищений "Смерековий рай". Лазерний удар — зовсім не випадковість. "План дій" підтвердив це, бо основний наголос ставився на повній ліквідації персоналу станції і членів групи підтримки. З архівних даних Шуминський також дізнався про ще одну неймовірну річ — Земля вмить перестала бути для нього чашею Грааля, проте потрібно туди повернутись, щоб подивитись в очі людям, які так легко наказали вбити тебе.
— Дороті, ви всі знали, що "Смерековий Рай" не перша дослідницька станція на Океані?
Ще один мрець чи відьма на мітлі за ілюмінатором не вплинули б на Едмінгтон і Берегового так сильно, як це просте запитання.
— Що??
— Я знайшов в архіві цікаву інформацію: першою станцією на планеті Океан був "Очеретяний Рай", який знаходився на відстані 1821 кілометрів від "Смерекового".
— Але... — Дороті враз забула і про Даяну в холодильнику, і про Аурі в сонній капсулі. — Але це — неможливо! Ми були першими на цій планеті, ніхто ніколи не згадував про іншу станцію, це помилка.
— Ні, це не помилка, а достовірна інформація з "X-файлів", доступ до якої був тільки у військових і у вищого керівництва СКЕУ, а тепер і в нас.
— Не можу в це повірити, вони чудово знали, на що нас посилають!
— Гарматне м’ясо. Шестеро працівників "Очеретяного Раю" загинули на цій планеті за рік до того, як на ній з’явилась ваша група, проте вони встигли переслати на Землю серію дивних повідомлень, в яких йшлося про незвичайних істот, реальність яких ставилася під сумнів. Саме ці люди вперше зіткнулись з феями і не змогли існувати поряд з ними. Нас вб’ють, СКЕУ не допустить, щоб ми вижили.
— Благородне СКЕУ, добродійне СКЕУ, святе СКЕУ.
— Вони вважають, що заради цілого людства можна йти на будь-які жертви.
— Але жертвами чомусь ніхто не хоче бути. Остапе, поясни ще раз, чому нас переслідує наше ж керівництво?
— Вчені "Очеретяного" відкрили на Океані істот набагато розвинутіших у порівнянні з людьми, вони відкрили фей. Їм ніхто не допоміг врятуватись, бо це був своєрідний експеримент. Ніхто й досі не знає, що сталося тоді на цій станції. СКЕУ просто вирішило повторити невдалу спробу і прибуксувало другу станцію, де поселили вас чотирьох. І знову обривається зв’язок між Землею і "Раєм", так само події розвивались і першого разу. "Рятувальна" експедиція, що прилетіла через місяць після зникнення зв’язку на "Очеретяний Рай", знайшла там лиш шість трупів. Вдруге, при неполадках зв’язку на вашій станції, туди відразу ж висилають нашу групу підтримки. По ідеї ми повинні з’ясувати ситуацію на станції і зв’язатись з Центром Досліджень через передавач у нашому космольоті, так було дешевше, ніж посилати військову експедицію. Та ми теж не повертаємось з Океану вчасно, не шлемо жодних повідомлень про вас, зникаємо так само як і персонал станції, що підтверджує небезпеку фей. Ось тоді СКЕУ і висилає за нами спецслужбу.
СКЕУ виявило на Океані щось незрозуміле для себе, і це щось заважає освоїти їм цю планету, воно не піддається контролю. Саме час оголосити Океан заповідником, знищити докази минулих невдач, щоб підтримати бездоганне минуле. Ось і все.
— Яке болото, і ми в ньому сидимо по шию.
— Та ні, це чиста і стерильна операція. Науковці знають те, що їм дозволено знати, преса хапає ті повідомлення, що надходять з офіційних джерел Конгресу Екологічного Управління, і не збирається ритися в брудній білизні правлячої організації, усі статті з інформацією про секретні проекти відносяться до наукової фантастики і СКЕУ набирає сили. Загалом це мудра і відповідальна організація, яка приносить землянам багато користі, от нас і вб’ють заради користі усього людства, ми тепер не тільки проти СКЕУ, ми тепер проти сорока мільярдів людей.
— Кули ж нам тепер летіти?
— Не знаю. — командор відкинувся на спинку крісла і потер долонею давно неголене підборіддя, виявивши, що вже встиг зарости бородою, яка скрипить під пальцями. На Землі на нас в кращому випадку чекатиме ув’язнення, а на Сарматії ми зможемо загубитись від спецслужб. Потрібно найнятись на якесь промислове підприємство і там все обміркувати.
— А може запустити кілька ракет по центральному офісі СКЕУ? — Дороті нарешті усміхнулася, її очі на мить перестали перелякано бігати по ілюмінаторах, зате настав час лякатись Тарасу, бо він не зразу усвідомив, що ця пропозиція — жарт.
— Зараз найкраще лягти у капсули і проспати одну добу, за яку ми перенесемось через межу систем Сонця-1 і Сонця-2. Нас розбудить сигналізація, яку я виставлю на двадцять чотири години.
Він ходив по спальному відсіку і мовчки дивився на блискучі боки сонних капсул, їхня подвійна природа, дзеркальна і прозора, давала змогу побачити свої очі на вустах Аурі й навіть від цього по тілу починала розпливатись болюча, тріпотлива насолода.
Три капсули зайняті: Аурі спить вже давно і зараз вона напевно перенеслась уві сні в свою казкову долину, Тарас час від часу перевертається з боку на бік, його дихання зовсім не схоже на розмірене і спокійне, його губи зрідка вигинаються у гіркій посмішці або кривляться, а долоні раз-по-раз стискаються в кулаки, Дороті щойно відключилась і поринула в глибокий сон, наркотична витяжка з трав, що зараз розпилюється у капсулах, швидко подіяла на неї. Трохи дивно, що вона дозволила собі заснути першою, адже, навряд чи, можна спати зі спокійним серцем серед людей, яким не довіряєш, а після таких подій взагалі важко комусь довіряти, можна хіба що все пустити на самоплин, бо стомлюєшся весь час чогось остерігатися, когось підозрювати.
Едмінгтон сильно змінилася після зіткнення з мертвою Даяною. Це було останньою краплею, яка переповнила море. Американка здалась за одну мить, зламалась і тепер стала схожа на дитину, що пережила надто дорослі проблеми і тепер не може їх забути.
Командор чекав, поки Береговий теж засне, хоча він заважати не буде, але медичне тестування краще проводити без свідків.
На узголів’ях капсул світяться червоні лампочки і вони світитимуться доти, поки люди, що лежать в них, живі. Коли стан сплячих погіршиться, то світло замигає, і ввімкнеться сигналізація, а потім лампочки можуть згаснути до прибуття наступного охочого поспати.
Кришка капсули відійшла на бік, Шуминський підняв діву на руки, вона ледь тепла, і тепло це таке легке і ніжне, як вогник маленької свічки посеред вітряної ночі.
Медтестер не показав жодних анатомічних відхилень, сприйнявши Аурі як звичайну людину. Дещо видозмінені енцефалограми, але в цілому все гаразд. Інфекція ран згасає, параметри крові наближаються до норми. І ще, Аурі мала всі шанси завагітніти, так воно, мабуть, і сталося.
- Предыдущая
- 53/59
- Следующая
