Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 33
- Предыдущая
- 33/84
- Следующая
Я Й ТАК СКАЗАВ ЗАБАГАТО
Хлопець до дівчини:
– Виходь за мене заміж.
– Я – згодна,– відповіла дівчина і тут же наступила довга мовчазна пауза.
– Чому ж ти мовчиш? – запитала дівчина в хлопця.
– Я вже й так, здається, сказав багато зайвого.
СЕКСОПИЛЬНА ПАЦІЄНТКА
На прийомі у доктора сексопильна жіночка. Він дає їй градусник, щоб поміряла температуру.
– Ой, докторе,– відповіла жіночка, – я не можу. Мені лоскотно під мишками.
– Тоді візьміть градусник в рот.
– Так це ж так не гігієнічно.
– Ну що ж, в такому випадку прийдеться вставить в пряму кишку. Знімайте трусики, поверніться задком і нахиліться вперед.
Пацієнтка оголює свою апетитну попу і терпеливо чекає. Аж раптом скрикує:
– Доктор, ви помилились. Ви не туди вставили градусник.
– Це ви помилились, адже то не градусник.
ТАК, ЧОГО Ж ТИ ДОЖИДАЄШ?
Дівчина до хлопця:
– Як ти думаєш, мене любити можна?
– Звісно.
– Так чого ж ти так довго роздумуєш?
2006 р.
Я ВИЙШЛА ЗАМІЖ
Дама зустріла жінку, яка недавно працювала у неї служанкою.
– Як я жалкую, що пішла від вас,– жаліється жіночка.
– Ви незадоволені новим місцем?
– Звичайно, ні!
– У вас стало більше обов’язків?
– Не те слово.
– Певно, платять більше?
– Що ви? Майже нічого.
– Неймовірно. А відпуска є?
– Ніякої відпустки.
– У кого ж ви працюєте?
– А я не працюю. Я вийшла заміж.
ЗА КОГО ВИ МЕНЕ МАЄТЕ?
Іде надто цікава молоденька жіночка, а навпроти акуратно одягнений мужчина і до неї:
– Дівчино, а ви б погодились зі мною за 5000 доларів провести ніч?Від несподіванки дівчині аж дух перехопило.
Чоловік: – А за 50000 доларів?
– А за 50000 доларів я ще подумала б?
Мужик подивився:
– А за п’ятдесят доларів?
Дівчина:– Та за кого ви мене маєте?
Хлопець:– За кого я вас маю, це вже зрозуміло. Тут лишилось тільки і всього домовитись за ціну.
2007 р.
ПЕРЕД ОДРУЖЕННЯМ
Сидять жених з молодою і обмірковують майбутнє сімейне життя. Ото вона йому і говорить:
– Обіцяй мені, що ти кинеш грати в покер.
– Обіцяю.
– Обіцяй, що перестанеш палити.
– Обіцяю.
– І не пити пива.
– І це все?
– А від чого б іще ти хотів би відмовитись?
– Від весілля.
1980 р.
ПРО ТЕБЕ МОВИ НЕ БУЛО
Чоловік входить у ванну кімнату і дивиться як по пояс оголена його дружина стоїть і розглядає в люстру своє відображення.
Чоловік:
– Дорогенька моя, і що ти там таке гарне побачила?
– Та от була сьогодні у лікаря, і він сказав, що в мене груди як у двадцятилітньої дівчини.
– А про п’ятдесятилітню попу він тобі нічого не говорив?
– Ні, дорогенький, про тебе мови в нас не було.
В СТУДЕНТСЬКОМУ ГУРТОЖИТКУ
Студентський гуртожиток. В кімнату вбігає одна з дівчат і кричить:
– Дівчата, знімайте мерщій труси, до нас хлопці ідуть. Потім стала подивилась, як дівчата стараються і знов до них:
– Дури! Та не з себе, а з вірьовки, що через усю кімнату.
2003 рік.
НА ОКРУЖНІЙ
На Окружній сільський хлопець зустрів повію і довго на неї дивиться.
– Ти чого вклався, як баран на нові ворота? – повія до хлопця.
– Та от цікаво, а як ти після роботи розважаєшся?
ВИ МЕНЕ НЕ ЗГВАЛТУЄТЕ?
Пізно вночі чоловік повертається з роботи, аж чує, ніби в під’їзді за ним хтось крадеться. Оглядається, аж то молода жіночка, яка тут же звертається до нього:
– Мужчина, ви мене не згвалтуєте?
– Та Господь з вами, і невже я схожий на гвалтівника?
– А мені так хотілось би, щоб ви мене згвалтували.
– Та я такий утомлений, іду із другої зміни.
– Та ви не переживайте, я кричать і впиратись не стану.
ЯК ПРЕМІЮ ДІЛИЛИ?
Якось на День будівельника я зустрів свого товариша, що працював у іншому будівельному управлінні та й запитую:
– Ну як, премію дали до Дня будівельника?
– Дали.
– Багатьом?
– Директору, замдиректора, головному інженеру та бухгалтеру.
– А тобі що дали?
– Грамоту...
– Будеш знати, як вислужуватись перед начальством.
м. Ірпінь. 1959 р.
КИМ БИ ВИ ХОТІЛИ БУТИ?
Запитали солдата:
– Ким ти хочеш бути?
– Генералом,– відповів солдат.
– А ти ким хочеш бути,– запитали в студента.
– Професором.
– А ти,– запитали в коня?
– А я хотів би бути лошам...
КОЛЕКТИВНИЙ СЕКС
Чоловік до друзів:
– Люблю колективний секс, там хоч сачконути можна.
ЗА ТОГО ХЛОПЦЯ
– До котрої години ми сьогодні будемо працювати,– запитую в майстра?
– До п’ятої без обіду.
– А чому до п’яти та ще й без обіду?
– А за того хлопця...
– Це ж за якого, за того?
– А за того, що з Тель-Авіва приїхав, що в ресторані цілими вечорами сидить.
– По-моєму ми все життя тільки те й робимо, що на того хлопця працюємо.
ПІДЕШ ЗА МЕНЕ?
Хлопець в дівчини запитує:
– Підеш за мене?
– Якщо гарно попросиш.
– А якщо ні?
– Тоже піду.
28.12.1959 р.
НА КУРОРТІ
Двоє тільки що познайомились на морі і чоловік до жінки:
– Давай одружимось, Наталко!
– Тільки на один місяць...
20.12.1959 р.
В ХІМЧИСТЦІ
Приходить чоловік в хімчистку і до прийомщиці:
– Мені потрібно почистить член,– скільки ви з мене візьмете?
Прийомщиця подивилась і назвала ціну в один крб. Не встиг вийти перший, як тут же прийшов вірмен і теж питає ціну.
Прийомщиця оглянула і сказала, що з нього візьме п’ять крб.
– Слюшай, девушка, а пачему з нього гривню, а з мене п’ять?
– А тому, що в нього у губній помаді, а у вас?– ви самі знаєте в чому…
ГАРБУЗОВЕ НАСІННЯ
Іду по базару. Стоїть перекупка і міряє такими малесенькими стаканчиками, що я таких ще і не бачив. Підхожу. Запитую:
– Тітонько, а де ви дістали такого маленького стаканчика?
– В магазині купила.
– А що й продаються такі малесенькі?
– Звісно. А де ж би я його взяла?
– А якби вам таким стаканчиком, та по такій ціні міряли гарбузове насіння, ви б купували його?
– Певно, що ні!
– Ото ж і бувайте здоровенькі!
19.11.1988 р.
А РАПТОМ ВІЙНА?
– Чому ви не заселяєтесь в квартиру?– запитує начальник ЖКК в пожилої жіночки:
– Бо нема радіо...
– І треба воно вам?
– А як же я без радіо житиму? А раптом війна почнеться?
19.11.1988 р.
А Я НЕ ВІДДАМСЯ
Моргунов, Нікулін і Віцин вирішили підгульнуть з дівчатками, Але коли кинулись, то виявилось, що в них ні в кого нема грошей.
Моргунов:
– Може без дівчат спробуєм?
– А чого б і не спробувати?– сказав Нікулін.
Віцин:– А я не віддамся.
НЕ БУДЕ ДІТЕЙ
Вбігає доця з вулиці і жаліється мамі:
– Мамо, в мене, мабуть, ніколи не буде дітей.
– А чому ти так думаєш, доця?
– Бо в мене малий рот і не влазить та ковбаса, яку Микола давав мені, щоб я посмоктала.
1960 р.
- Предыдущая
- 33/84
- Следующая