Година бика - Ефремов Иван Антонович - Страница 1

• 1/109
• Следующая

Художник Олександр Дмитрієв

Третій твір про далеке майбутнє, після “Туманності Андромеди” та “Серця Змії”, став несподіванкою для мене самого. Я зібрався писати історичну повість і популярну книгу з палеонтології, одначе понад три роки довелося присвятити науково-фантастичному роману, який хоч і не став безпосереднім продовженням двох перших моїх творів, проте свідчить про шляхи розвитку грядущого комуністичного суспільства.

Появу книги “Година бика” спричинила поширена у нашій науковій фантастиці (не кажучи вже про зарубіжну) тенденція розглядати майбуття в похмурих фарбах прийдешніх катастроф, невдач і несподіванок, переважно неприємних. Такі твори, що дістали назви романів-попереджень, або антиутопій, були б навіть корисні, якби, окрім картин про біди, ще й показували, як їх уникнути чи принаймні як вибратися з тих грізних пасток, котрі готує майбутнє для людства.

Другим полюсом антиутопій можна вважати чималу кількість науково-фантастичних творів, від дрібних оповідань до обсягових романів, де щасливе комуністичне прийдешнє досягнуто ніби само собою, і люди епохи всепланетного комунізму страждають чи не гіршими вадами, аніж ми, їхні недосконалі предки, — ці неврівноважені, неввічливі, балакучі й банально-іронічні герої будучини більше схожі на недовчених і погано вихованих нероб сучасності.

Обидва полюси уявлень про грядуще змикаються в єдності ігнорування марксистсько-діалектичного трактування історичних процесів і зневіри в людину.

Своїм романом я хотів би заперечити таким творам і, отже, піти за трьома найважливішими твердженнями В. І. Леніна, котрі дивовижним чином випадали з уваги творців моделей майбутнього суспільства на Землі.

Неймовірна складність світу і матерії, яку ми лише починаємо осягати в другій половині XX століття і про яку Ленін попереджав три чверті століття тому, вимагатиме велетенських зусиль для суттєвого поступу в пізнанні.

Перехід до безкласового комуністичного суспільства й цілковите здійснення мрії основоположників марксизму про “стрибок з царства необхідності в царство свободи” не прості, вони вимагатимуть від людей щонайвищої дисциплінованості й свідомої відповідальності за кожну дію. І нарешті, нині як ніколи доречно нагадати пораду В. І. Леніна, який рекомендував письменникові-фантаст у О. О. Богданову показати розграбування природних ресурсів нашої планети капіталістичним господарюванням.

У “Годині Бика” я зобразив групу землян, котрі, переселившись на іншу планету, цим самим повторюють піонерське завоювання заходу Америки, проте маючи значно вищий рівень технічних можливостей. Неймовірна швидкість росту населення а капіталістичне господарювання призвели до виснаження планети та масової смертності від голоду й хвороби. Державний лад на пограбованій планеті, звісно, мусить бути олігархічним. Отож, аби побудувати модель подібної держави, я продовжив у майбутнє ті тенденції гангстерського профашистського монополізму, котрі зароджуються тепер в Америці та деяких інших країнах, що намагаються зберегти “свободу” приватного підприємництва на густій націоналістичній основі.

Зрозуміло, що не наука й техніка віддаленого прийдешнього чи дивні цивілізації безмірно далеких світів стали метою мого роману. Контраст між людьми майбутньої Землі, вирощеними багатовіковим існуванням вищої, комуністичної форми суспільства, і такими ж землянами, але сформованими в гнобленні й тиранії олігархічного ладу іншої планети, — ось головна мета і зміст книги.

Тож якщо хоч якоюсь мірою вдалося це показати і тим допомогти будівникам майбутнього — нашій молоді — йти далі, до всебічного вдосконалення людей комуністичного завтра, духовної висоти людства, тоді моя праця виконана не даремно.

Серпень, 1968 р.

ЕКІПАЖ ЗОРЕЛЬОТА “ТЕМНЕ ПОЛУМ’Я”

Начальниця експедиції,

історик

ФАЙ РОДІС

Командир зорельота,

інженер анігіляційних установок

ГРІФ РІФТ

Астронавігатор-І

ВІР НОРІН

Астронавігатор-ІІ

МЕНТА КОР

Інженер-пілот

ДІВ СІМБЕЛ

Інженер броньового захисту

ГЕН АТАЛ

Інженер біологічного захисту

НЕЯ ХОЛЛІ

Інженер обчислювальних

установок

СОЛЬ САЇН

Інженер зв’язку і зйомок

ОЛЛА ДЕЗ

Лікар зоряного флоту

ЕВІЗА ТАНЕТ

Біолог

ТІВІСА ХЕНАКО

Соціолог-лінгвіст

ЧЕДІ ДААН

Астрофізик і планетолог

ТОР ЛІК

ПЕРСОНАЖІ ПЛАНЕТИ ТОРМАНС

Голова Ради Чотирьох,

Володар планети

ЧОЙО ЧАГАС

Його заступники

ГЕН ШІ

ЗЕТ УГ

КА ЛУФ

Дружина Чойо Чагаса

ЯНТРЕ ЯХАХ

Коханка Чагаса

ЕР ВО-БІА

Інженер інформації

ХОНТЕЕЛО ТОЛЛО

ФРАЕЛЬ (ТАЕЛЬ)

Начальник “лілових”

ЯН ГАО-ЮАР (ЯНГАР)

Дівчина Торманса

СЮ АН-ТЕ (СЮ-ТЕ)

Ватажок “кжи”

ГЗЕР БУ-ЯМ

У школі третього циклу розпочався останній рік навчання. Наприкінці його учні під керівництвом уже вибраних менторів повинні були спробувати повторити подвиги Геркулеса. Готуючись до цього, юнаки й дівчата з особливим інтересом проходили огляд історії людства Землі, особливу увагу приділяючи вивченню ідейних помилок і хибного напряму соціальної організації суспільства на тих ступенях його розвитку, коли наука досягла рівня, який дозволив керувати долею народів і країн спершу малою мірою, а потім повністю. Історія людей Землі порівнювалась із безліччю інших цивілізацій на далеких світах Великого Кільця.

Голубі рами з опалесціюючими шибками вгорі були відчинені. За ними ледь чувся хлюпіт хвиль і шелест вітру в листі — вічна музика природи, що настроює на спокійні роздуми. Тиша в класі, вдумливі ясні очі… Учитель щойно закінчив свою лекцію.

Безшумно опустивши штори над великими екранами і натиском кнопки примусивши стереопроектор ТВФ[1] сховатися під кафедру, він сів і глянув на клас, милуючись зосередженими. обличчями. Очевидно, лекція вдалася, хоч як важко було поєднати мале й велике, могутній злет людства й безодню його страждань у минулому, зворушливі швидкоплинні радощі окремих людей і грізні катастрофи держав.

Учитель знав — після мовчання посиплються запитання, тим допитливіші, чим сильніше зачепила молоду душу змальована ним історична картина. Чекаючи цих з. апитань, він намагався вгадати, що сьогодні найбільш зацікавило учнів, а що могло лишитися незрозумілим… Мабуть, психологія людей у важкі епохи переходу від нижчих суспільних форм до вищих, коли віра в благородство і чесність людини, в її світле майбутнє роз’їдалась нагромадженням брехні, безглуздої жорстокості. й страху. Сумніви надавали снаги борцям за перетворення світу або ж робили їх байдужими до всього, ледачими циніками. Інакше чим пояснити оті почварливі масові психози наприкінці ЕРС — Ери Роз’єднаного Світу, що призводили до знищення культури і винищення кращих? Модель ЕРЗ — Ери Рук, які Зустрілися — безмірно далека від усього, пов’язаного з історично напруженою нервозністю і страхами минулих часів…

• 1/109
• Следующая