Яйцепос. Книга 3 - Брунька Дюк - Страница 9
- Предыдущая
- 9/128
- Следующая
Ну тепер-от, сподіваюся, все?
– Тепер-от все, – дуетом відповідають півкулі.
– Нарешті. Отож – гайда в наступний розділ.
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ. Самогон для принцеси
– Ну, коли так, подивимось виставу.
– Не варто, князю! Я її дивився.
Немає в ній цікавого ні крихти...
– Що ви з нас якихось дійових осіб робите? Ми хочемо бути бездіяльними... як вони називаються? – глядачами. Ні-іі! Наступного разу я піду в інший театр!
– Чого мені суфлер ні підказував?.. Але я, на зло йому, казав усе протилежне. Він мені шепоче одне, а я кажу інше. І решта акторів теж геть інакше казали; через це і п'єса вийшла набагато кращою. А то не можна було б грати! Такий, далебі, нехороший сюжет!
Якийсь день якогось року.
Як Автор Терентопських хронік і пригрозив своїм мозковим півкулям у кінці попереднього, двадцять п'ятого щося «Таємниця нечистої сотні», тут, у щосі двадцять шостому він викладає одноактну п'єсу дракона Інокентія Карловича «Самогон для принцеси». П'єса досить абсурдна (тому вона і зацікавила саме Театр Абсурду імені зжертої ковбаси, а не який-небудь, так би мовити, нормальний театр). Але, поряд із абсурдом, у ній викладаються і реальні факти з терентопської історії, тому п'єса може дещо розширити світогляд читача в цьому аспекті. Крім того, в п'єсі присутні теми, з якими читач ще зустрінеться в майбутніх розділах Терентопського так званого епосу, так що п'єса як би трохи підготує читача до тих зустрічей. А тому наявність отут цієї п'єси цілком доречна.
Втім, у п'єсі присутні також і обставини, добре зрозумілі терентопцям, але геть незрозумілі читачеві з так званого Великого Світу, і щоби ти, безцінний читачу, їх второпав, довелося б писати розлогі коментарі. Але оскільки, по-перше, Авторові Терентопських хронік таких коментарів писати не хочеться, а по-друге, ці обставини не стосуються безпосередньо фабули Терентопських хронік, то Автор дозволив собі скоротити п'єсу, видаливши з неї фрагменти, без яких в даному випадку можна обійтися. Але видалив так акуратно і делікатно, що це видалення ніяк не порушило цілісності п'єси і не буде читачеві помітно.
Отже...
☼ ☼ ☼
Блазень Зосима. Сьогодні публіки в театрі навіть більше, чим учора. Будемо сподіватися, що нині вистава вийде цікавішою. (Кричить за лаштунки). Агов, Ваші Величності, Ваші Високості, лицарі й інші персонажі, виходьте на сцену. Публіка вже зібралася. Зараз почнеться.
Король Жорик Третій. Розсідайтеся кому де подобається, у ногах правди немає. А ми з королевою, чур, сядемо на тронах.
Король Жорик Третій. А для кого два зайві дзиґлики?
Маг Гектор Манюня. Один для невидимого привиду Гаврюши, другий для комара Птоломея.
Король Жорик Третій. А, так, я забув. А де герцог Павло Гриньмасяльський?
Лицар Феофан. Він затримується.
Королева Зінька Третя. От повсякчас він...
Патріарх Іполит Перший. Яка ціпочка!
Блазень Зосима. Де?
Патріарх Іполит Перший. У шостому ряду праворуч. У рожевій кофточці.
Лицар Феофан. Пані та панове, хто пам'ятає ім'я дракона із давньогерманського епосу? Шість букв.
Принцеса Пелагія. Фафнір.
Лицар Феофан. Спасибі. Підходить.
Король Жорик Третій. Невже й нині буде як напередодні?
Блазень Зосима. Поки все так само. Почекаємо.
Королева Зінька Третя. Почекаємо. Нам поспішати нікуди.
Лицар Феофан. Пані та панове, ім'я велетня з міфології вікінгів, п'ять букв, перша – «ха», третя – «ем».
Принцеса Пелагія. Хюмир.
Лицар Феофан. Підходить. А ім'я богатирської велетки із давньоірландської саги про викрадення бугая? Шість букв, четверта – «те», шоста – «ха».
Принцеса Пелагія. Скатах.
Лицар Феофан. Точно, Скатах. А ім'я батька Солов'я-Розбійника з билини про Іллю Муромця? Десять букв, четверта – «ха», восьма – «те».
Принцеса Пелагія. Одихмантій.
Патріарх Іполит Перший. От якщо будемо плескати язиками, точно нічого не вийде. Буде як учора.
Маг Гектор Манюня. Це точно. Треба помовчати.
Король Жорик Третій. Що ж, давайте помовчимо.
- Предыдущая
- 9/128
- Следующая
