ГулІвер І ВармІя ДІвчин - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 13
- Предыдущая
- 13/13
- Царя треба мати на голові, а не на троні!
І блиснули її сапфірові, мов зірки вічка. І це виявилося дуже гарно.
Хлопчик пискнув:
- За новий, справедливий світ!
Віконтеса зазначила:
Вирує у всесвіті війна,
І скільки ж можна страждати.
Зірвався з ланцюга Сатана,
І почав люто вбивати!
Гулівер буркнув:
- Та став! Тільки питання коли? Вбивства були завжди!
Дівчинка кивнула:
- З часів Каїна ти хочеш сказати?
Хлопчик відповів:
- Перше вбивство було у людських думках! Ще коли Адам не був створений, а існував лише його дух!
Віконтеса з посмішкою запитала:
- Думаєш, душа була споконвічною?
Гулівер енергійно кивнув і тупнув дитячою, босою ніжкою:
- Скоріш за все, саме так! У всякому разі, Господь Бог дмухнув у людину, своїм диханням, і заселив у неї свою вічну, безсмертну, завжди існуючу частинку!
Дівчинка заспівала з посмішкою:
Любіть Господа душею,
Нехай буде Ісус із тобою...
І якщо хочеш хлопчик до раю,
Ти про Христа одного мрій!
- Предыдущая
- 13/13