Гулівер і боса віконтеса - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 6

  Батьківщина наша свята країна,

  Не пошкодуємо, повір до тебе життя...

  Хоч атакує народ Сатана -

  Буде, квітуй дерево монархізму!

  Слався Британія доблесний край,

  У ній найбільша слава Вітчизни...

  Правив колись святий Еномай,

  Нині дівчата б'ються з оркшизмом!

  Ні не поступимося ворогові ніколи,

  Нехай над планетою сонце сяє...

  Яскрава силі світить зірка,

  Буде нам місце світле у раї!

  Бог Ісус повелитель всього,

  За людство злісним розп'ятий...

  Дякуйте людям його,

  Будьте ви теж хоч трохи святі!

  Лицаря ось дівка боса чекала,

  Лати шукала, що чистять до блиску...

  Видно, така Паллада-доля,

  Лицаря зустрінь люблячи якщо чесно!

  Щастя я вірю, подарує прогрес,

  Мертві люди в науці воскреснуть...

  Буде доступний будь-який знайте секс,

  Будемо в екстазі - колонки не тріснуть!

  Дівчинка розсміялася і погрозила пальчиком:

  - Ну, ти похабник! Адже ти забув, що тепер дитина. І будеш дитиною ще тисячу років. Ти маєш навіть фору над нами. Колишнє життя не береться до уваги. У тебе ще попереду десять повних століть, а в мене віконтеси менше!

  Гулівер з усмішкою кивнув:

  - Я вам співчуваю!

  Дівчинка буркнула:

  - Давай на цю тему говори чогось геній!

  Гулівер знову почав сипати крилатими виразами;

  Хочеш стати Богом не будь мавпою у звичці наслідувати нечистого!

  Не хочеш працювати як віл, заробиш собі хомут на шию!

  Віконтеса перервала:

  - Що мені розхотілося слухати подібну філософію та афоризми! Краще, знову заспівай щось веселе!

  Хлопчик-капітан заспівав з деяким небажанням. Складати сил не було і він виконав пісню народну від російського бунтаря Стенька Разіна. Ну що ж - що на думку спало, те й заспівав:

  Як по Волзі-ріці, по широкій

  Випливав гостроносий човен, Як на човні веслярі завзяті, Козаки, хлопці молоді

  .

  Не дивиться Стенька Разін на царівну, А дивиться на матінку на Волгу. Чи за мене молодця не дрімала, Козаків моїм добром наділила. Що нічим тебе ще ми не дарували".

  Ходив Стенька Разін

  В Астрахань-городТоргувати товаром.Стал воєводаВимагати подарунки.Підніс Стенька РазінКамки хрущаті,Камки хрущаті -Парчі золоті.Стал воєводаВимагати шуби. , Стенька Разін, Віддай з плеча шубу! Віддаси, так спасибі; Не віддаси - повішу Що в чистому полі На зеленому дубі, На зеленому дубі, Та в собачій шубі "

  .

  Візьми собі шубу.Візьми собі шубу,Та не було б шуму ".

  Що не кінський топ, не людська говірка,

  Не труба трубача з поля чується, А погода свище, гуде, Свище, гуде, заливається. розбійник лихий, ти розгульний буян, Ти сідай на човни свої швидкі, Розпусти вітрила полотняні, Втечі по морю по синьому.

  . РОЗДІЛ Љ 2.

  Дівчинка, що топає босими, маленькими ніжками заплескала в долоні і прочирикала:

  - Як це чудово! Ти воістину чудо-хлопчик! І навіщо тобі бути дорослим?

  Гулівер з усмішкою відповів:

  - У тілі хлопчаки я почуваюся як ніколи добре! І в мене дуже навіть бойовий та мажорний настрій!

  І хлопчисько-капітан як зашльопає своїми босими, маленькими, вкритими свіжою засмагою ніжками.

  Після чого проспівав:

  Першокласник, першокласник,

  У тебе сьогодні свято...

  Година гарна і весела,

  Зустріч перша зі школою!

  І Гулівер підморгнув свій білозубою посмішкою. Ось у ті часи, коли б у тебе не дай Бог захворів би зуб - така це була б мука! А тут чудово, ти навічно дитина і буквально щасливий на всі сто - о, о, о!