Таємниця Кутузовського проспекту - Семенов Юлиан Семенович - Страница 64

«11 грудня 1981 року о 20 годині 30 хв. гр-н Федоров Юрій Михайлович, уродженець м. Москви, в квартирі № будинку 4/2 по Кутузовському проспекту знайшов труп своєї родички Зої Олексіївни Федорової.

Про те, що сталося, Федоров повідомив по телефону «02» в чергову частину «Петровки, 38». На місце події відправили оперативну групу Київського РУВС, а потім оперативно-слідчу групу МУВС. Крім того, на місце події виїжджали керівні співробітники РУВС і МУВС.

Після огляду місця вбивства встановлено: квартира гр. Федорової З. О. складається з трьох ізольованих кімнат і розташована на четвертому поверсі під’їзду № 6 дев’ятипід’їздного 9-поверхового будинку; труп гр. Федорової напівлежав у кріслі, що стояло у вітальні біля столу, за один метр від входу до кімнати. Голова закинута назад, у правій руці затиснута телефонна трубка.

Сам телефонний апарат стояв на столі.

Під час Великої Вітчизняної війни З. О. Федорова вступила в інтимний зв’язок із співробітником військово-морського аташе посольства США Джексоном Роджером Тейтом, від якого народила дочку Вікторію. Деякий час була замужем за кінооператором Раппопортом. З 1946 по 1955 р. перебувала в місцях позбавлення свободи. У 1955 р. Її реабілітували, після чого вона знову почала працювати в кінематографії, у штаті Театру-студії кіноактора. У 1978 р. вийшла на пенсію, але й далі брала участь у концертах, здебільшого у гастрольних поїздках (амплуа — комік).

Підтримувала зв’язки з численними працівниками мистецтва в різних містах країни. Її дочку — Федорову Вікторію Яківну, 1946 р. н., після закінчення ВДІКу зачислили в штат кіностудії «Мосфільм», знімалася в Ї5 кінофільмах, одержувала призи, серед них у 1968 р. приз ЦК BJIKCM. У 1975 р. В. Федорова виїхала до США для зустрічі зі своїм батьком — Джексоном Р. Тейтом, який був контр-адміралом у відставці, і залишилася в США, вийшовши заміж за громадянина США Ф. Пойєма. Зараз має сина, проживає в м. Стамфорд, штат Коннектікут. Брала участь у зйомках фільму антирадянського змісту, є автором такої ж книжки під назвою «Дочка адмірала».

З. О. Федорова тричі виїжджала до США для зустрічей з дочкою і в 1981 р. знову подала клопотання, щоб одержати візу, в якій їй відмовили.

На думку деяких знайомих З. О. Федорової, останнім часом кошти у неї були обмежені, тому часто брала участь у гастрольних поїздках.

З метою розкриття вчиненого злочину: в 123-му відділенні міліції м. Москви створено спеціальний штаб, до складу якого ввійшли працівники ГУКР MBС СРСР[4], УКР ГУВС[5] Мосміськвиконкому, Київського РУВС м. Москви, співробітники Московської міської та Київської районної прокуратур. Зараз до роботи у цій справі підключено УКДБ РМ €РСР по м. Москві і Московській області; виконано ряд слідчих дій і проведено невідкладні заходи оперативно-слідчого характеру: призначено проведення експертиз (трасологічної — по замках і ключах, хімічної — по одягу племінника Федорової, балістична, судово-медична);

про вчинений злочин передано інформацію по місту, а також у всі МВС (УВС) країни.

Встановлено, що 11 грудня 1981 р. Федорова З. О. приблизно о 13 г. 15 хв. дзвонила гр. Грушинському, колишньому співробітникові Росконцерту, й просила його назвати їй артистів, яких вона могла б запросити на спільні гастролі, бо до неї приїхали з Краснодара й запрошують на гастроль Грушинський продиктував їй кілька телефонів, записи яких знайшли на столі біля телефонного апарата.

Є також відомості, що Федорова протягом кількох років скуповувала ювелірні вироби. При ретельному огляді квартири Федорової було знайдено 60 порожніх коробочок з-під ювелірних виробів.

З метою організації роботи по розкриттю вчиненого злочину проведено інструктивну нараду в присутності заст. начальника РУВС з оперативної роботи. Для міських органів міліції встановлено щодекадну звітність про виконану роботу у цій справі.

Скориставшись можливостями МВС СРСР, провели роботу по встановленню об’єктів, де загублено чи вкрадено пістолети системи «Зауер» в цілому по країні. Виявлено таких 3 випадки, за яких саме обставин це сталося, з’ясовується.

Через УОГП ГУВС[6] Мосміськвиконкому встановлено особи й організації, що мають у користуванні пістолети названої системи. Встановлені організації відпрацьовано, а троє громадян, які мали зброю системи «Зауер», перевіряються.

У ході роботи в справі проведено комплекс заходів, в результаті яких визначено можливі мотиви вчинення вбивства З. О. Федорової, на підставі їх розроблено такі версії:

вбивство учинено родинними зв’язками потерпілої з корисливих чи інших підлих мотивів;

злочин учинено особами з інших зв’язків Федорової з тих же мотивів;

вбивство учинено особами, які належать до кримінально-злочинного елементу з метою пограбування;

злочин учинено з метою приховання іншого злочину чи в політичних мотивів.

Відповідно до розробленого плану вищенаведених версій виявлено 13 осіб серед родинних зв’язків Федорової З. О., 247 осіб серед її інших зв’язків. Опитано й допитано 643 особи.

Безпосередньо по 1-й версії вжито таких заходів:

проведено роботу серед родичів потерпілої; перевірено їхні алібі, відправлено на експертизу їхній одяг. За результатами перевірки їхня причетність до вбивства не підтверджується;

здійснено перевірку всіх родинних зв’язків Федорової, що проживають у м. Ленінграді;

знайдено й перевірено двох чоловіків, які раніше були одружені з В. Я. Федоровою.

По 2-й версії проведена така робота:

перевіркою архівних матеріалів встановлено злочинну групу П. і III., члени якої були знайомі з потерпілою і в своїх злочинних цілях навіть використовували її автомашину «ЗІМ», яку згодом було продано в м. Ашхабад. Відомо, що П., 1937 р. н., уродженець Москви, раніше тричі судимий, перед арештом у 1968 р. працював адміністратором у Москонцерті, де займався організацією концертів. Там же він познайомився з С., 1941 р. н., активним членом злочинної групи, загинув у 1975 p. С. також був знайомий з Федорсвою З. О., за дорученням водив її а/машину «ЗІМ», бував у Федорової, не раз позичав у неї гроші. П. і С. організовували «ліві» концерти. Разом з членами своєї злочинної групи П. кілька разів виїжджав до Краснодара, де має широке коло знайомств серед працівників філармонії. У 1970 р. П. і Ш. засудили на різні строки позбавлення волі. Фактичне місце перебування П. зараз встановлюється, Ш. у червні 1981 р. учинив розбійницький напад на касира в м. Калініні, переховується, на нього оголошено всесоюзний розшук. У м. Калініп відряджали співробітника карного розшуку, що мав фотографію Ш., який зробив вибірку його відомих зв’язків. Зараз з’ясовуються зв’язки Ш. та ведеться робота т його розшуку. Дактокарти Ш. і П. перевірено. Збігу з відбитками пальців, знайденими на місці вбивства, не виявлено.

У результаті вивчення способу життя Федорової З. О. встановлено, що в жовтні — листопаді 1981 року вона з групою артистів брала участь в гастрольній поїздці по Краснодарському краю. Як випливає з допиту Грушинського, до Федорової приїжджали співробітники Краснодарської філармонії, які запрошували її знову взяти участь у гастролях.

До УВС Краснодарського краю було відряджено співробітників карного розшуку, які установили працівників названої філармонії: Б. (раніше судимого по ст. 58 КК[7] РРФСР — 24 р.) і Г., що займалися організацією концертів на честь століття станиці Привольна, у яких брала участь З. О. Федорова. Проводиться перевірка Б. і Г., а також з’ясування та опрацювання їхніх зв’язків.

Перевірено жительку Краснодарського краю, дружину Ш. Крім того, в Москві виявлено ще одну його дружину, 1955 р. н., щодо неї організовано необхідну перевірку.

У ході роботи над справою у відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності та спекуляцією Севастопольського РУВС м. Москви був анонімний дзвінок, що цей злочин міг учинити гр. Б., який раніше проживав у б. № 4 по Кутузовському проспекту і добре знав З. Федорову.

З’ясовано, що Б. має вищу технічну освіту, довгий час не працює, зловживає алкогольними напоями, за місцем прописки фактично не проживає, підтримує зв’язки з якимсь Г., котрий володіє німецькою мовою, зустрічається з громадянами ФРН.

Відомо, що їхнім зв’язком є також Б., яка проживає: Кутузовський проспект, 4/2, і підтримує зв’язки з особами, що ведуть сумнівний спосіб життя, раніше була одружена з Б., місце перебування якого встановлюється (Б. був судимий за розбійницький напад із застосуванням холодної зброї).

У результаті проведених заходів Б. було встановлено й допитано. Ведеться перевірка Г.

Із свідчень зв’язків Федорової відомо, що на початку грудня 1981 р. на квартиру потерпілої приходило троє чоловіків, які пропонували їй придбати різні коштовності. Саме тоді у квартирі Федорової була її подруга Н., в присутності якої Федорова показувала цим чоловікам ювелірні вироби, що в неї були. У зв’язку з викладеним встановлено:

1. Г., 1941 р, ц., несудимий, розлучений, закінчив художнє училище, довгий час не працює, зловживає алкоголем.

2. А., 1948 р. н., за фахом майстер-ювелір, за недовіру в жовтні 1981 р. звільнений з ювелірного салону, зараз не працює.

3. М., 1946 р. н., інженер московського заводу.

З метою перевірки наявної інформації Г. доставляли в 123-є в/м, де він на попередньому допиті заперечував факт того, що він запропонував Федоровій З. О. для продажу ювелірні вироби.

Г. затримали по ст. 122 КПК РРФСР, за місцем його прописки й фактичного проживання провели обшуки, але матеріалів, які становили б інтерес у зв’язку з розслідуванням вбивства Федорової не одержали, однак в результаті проведеної роботи його викрили у вчиненні двох шахрайств і заарештували за ст. 147 КК РРФСР.

Також зробили обшук на квартирі гр. Л, в ході якого вилучили перстень жовтого металу з каменем темно-синього кольору, котрий, зі слів дружини Л., не належав нікому з членів його сім’ї, і 4 держ. номерних знаки. Зараз Л. заарештували за ст. 122 УПК РРФСР, розслідування триває.

Провели обшук за місцем проживання гр. М., де вилучили магнітолу, яку нібито дала йому З. О. Федорова відремонтувати.

Визначено регіони країни (всього 36), де проживають іногородні зв’язки Федорової, в територіальні органи міліції яких надіслано завдання для їх опрацювання на причетність до вчиненого злочину.

З показань свідків випливає, що на квартирі З. О. Федорової тривалий час проживав соліст ансамблю ВВ МВС СРСР на ім’я Гена, якого після сварки, що мала місце, Федорова попросила виїхати з її квартири. В зв’язку з цим встановили Т. і перевірили його на причетність до вбивства Федорової.

З 11.02 по 20.03.1981 р. на квартирі З. О. Федорової проживала громадянка Італії — Анцелотті Анна Марія, 1937 р. н., з своєю дитиною, яка за місцем проживання Федорової зустрічалась із своїм коханцем Л., 1940 р. н., він працює референтом. Перевіркою встановлено їхню непричетність до вбивства.

По 3-й версії: вжито заходів щодо розшуку й перевірки особливо небезпечного рецидивіста К., 1945 р. н., який у ніч з 21 на 22. ХІ. 1981 р. у м. Краснокамську Пермської області з вогнепальної зброї вбив водія таксі. За адресою: Кутузовський пр-т, 4/2, проживає сестра злочинця — Л, а на території 165-го в/м проживає колишня дружина К., необхідні заходи, щоб установити і затримати розшукуваного К., вживаються.

Із свідчень Ф. випливає, що незадовго до вбивства у квартирі Федорової З. О. замінили газову плиту.

Встановлено й перевірено слюсарів, що виконували цю роботу, причетності до злочину вони не мають.

Проводиться перевірка й опрацювання осіб серед тих, що стояли на обліку в ПНД і які становлять соціальну небезпеку.

По 4-й версії: органами КДБ проводиться перевірка відомостей, одержаних з місця роботи потерпілої, які не виключають можливості, що Федорова могла негласно допомагати особам, що виїжджають з СРСР.

Також співробітники КДБ проводять роботу по з’ясуванню зв’язків Федорової З. О. з тими, хто відбував разом з нею строк позбавлення волі в 1946-55 pp.

Триває перевірка громадян, яких установили як власників пістолетів системи «Зауер».

В. о. начальника ВКР Київського РУВС м. Москви полковник міліції

Цофілс Е. Н.».