Выбери любимый жанр

Нехай буде воля Твоя - Ведмеденко Олег Валентинович - Страница 20


Изменить размер шрифта:

20

· “Тобою поб’ємо своїх ворогів, Ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, але Ти нас спасеш від противників наших і наших ненависників засоромиш! Ми хвалимося Богом щодня і повіки Ім’я Твоє славимо…” (Псалом 43(44).6–9).

· “Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає…” (Псалом 90(91)).

· “Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога…” (Псалом 120(121)).

· “Хорони мене, Боже, – я бо до тебе вдаюся!..” (Псалом 15(16)).

· “На Тебе надіюсь я, Господи…” (Псалом 30(31)).

· “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога і в Мене віруйте!” (Від Івана, 14.1).

· “Але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (До євреїв, 7.24–25).

· “Господь моє світло й спасіння моє, – кого буду боятись?..” (Псалом 26(27)).

· “А мій Бог хай надолужить (синодальний переклад: «восполнит») вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі” (До филип’ян, 4.19).

· “Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо і хвалимось надією слави Божої. І не тільки, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам” (До римлян, 5.1–5).

· “І сказав Він мені: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі». Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені в недугах (синодальний переклад: «я благодушествую в немощах»), у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли-бо я слабий, тоді я сильний” (Друге до коринфян, 12.9–10).

· “Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на ви­пробовування, немовби чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись. Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий… Тому й ті, хто з Божої волі страждає, хай душі свої віддадуть в доброчинстві, як Сотворителю вірному” (Перше Петра, 4.12–19).

· “Через те вам кажу: Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, – у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?.. Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь?..

Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що ми будемо пити, або: У що ми зодягнемося?.. Знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться…” (Від Матвія, 6.25–34).

· “Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!” (Перше Петра, 5.6–7).

· “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!” (Від Матвія, 11.28).

· “У тісноті я кликав до Господа, – і простором озвався до мене Господь! Зо мною Господь – не боюся нікого, що зробить людина мені?..” (Псалом 117(118)).

· “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені…” (Від Матвія, 5.4).

· “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих…” (Друге до коринфян, 1.3–7).

· “Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?..” (До римлян, 8.31–39).

· “Шукав я був Господа, – і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив…” (Псалом 33(34)).

· “Не карай мене, Господи, в гніві Своїм…” (Псалом 6).

· “Господь – то мій Пастир, тому в недостатку не буду…” (Псалом 22(23)).

· “І він [Корнилій сотник] нам [Петру і братії] розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: «Пошли до Йоппії, та приклич Симона, що зветься Петром, він слова тобі скаже, якими спасешся ти і ввесь дім твій” (Дії святих апостолів, 11 розділ, 13–14 вірші).

· “І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?” (Перше Петра, 3.13).

· “Отже, кожного, хто Мене визнає (синодальний переклад: «исповедует») перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм” (Від Матвія, 10.32–33).

· “Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство” (Від Луки, 12.32).

· “Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо” (Дії, 17.28).

· “І вийшов сатана від лиця Господнього та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа… А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу… І сказала йому його жінка: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога – і помреш!»… А він до неї відказав: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!.. Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?” (Книга Йова, 2 розділ, 7–10 вірші).

· “І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє” (Йова, 42.10).

· “Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови меча свого стримує!” (Єремiя 48:10);

· “Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене. Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки! Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливості та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував” (Єзекiїля, 3 розділ, 17–19 вірші);

· “Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!” (Від Луки, 9.62).

ЗМIСТ

Передмова. ШЛЯХ ВДОСКОНАЛЕННЯ...............................................................................................1

Розділ 1. ВНУТРІШНЯ СИЛА, АБО ДУХОВНІ ОСНОВИ

УСПІШНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я.................................................................................................................2

Розділ 2. ЧОМУ МИ ХВОРІЄМО, АБО ЯК СТАТИ ЗДОРОВИМ......................................................8

Розділ 3. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ БУТИ ЗДОРОВИМ...................................................13

Розділ 4. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ СПАСІННЯ...........................................................14

Розділ 5. ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПРОТЯГОМ ДНЯ...........................................................................15

Розділ 6. СИЛА………………………………………............................................................................20

Розділ 7. Духовні дороговкази...................................................................................................21

Розділ 8. Правила боротьби невидимої..................................................................................24

Розділ 9. Зовнішнє правило..........................................................................................................24

Розділ 10. ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ...............................................................................................................25

Розділ 11. ЯКЩО ВАМ ПОРОБЛЕНО..................................................................................................26

Додатки

20
Перейти на страницу:
Мир литературы

Жанры

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело