Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 24
- Предыдущая
- 24/30
- Следующая
Изменить размер шрифта:
24
PROSIE SIЕ.
Розгулявся вражий німець,
Давай пиво пити.
Дaлi хоче на похмілля
Клаповуху вбити.
Не вважае, що й поросна...
«Zabic,- каже ,- Jane!»
Той i каже: «Szkoda zabic,
Во prosie siе, panie!»
Але німець підхопився,
Надувся, як рябець.
«Со to,- каже,- ze siе prosie?
Zeby plakal, zabic!»
_____________________________
Не питає, що й поросна...
«Бий,- каже,- Іване!»
Той i каже: «Шкода бити,
Пороситься, пане!»
Але німець підхопився,
Як несамовитий.
«Що то,- каже,- що проситься?
Щоб плакала - вбити!»
WODY!
Одягнувся німець паном,
Та грошей не має.
Ходить, бідний, по Варшаві
3 голоду вмліває.
Ходить, свище... Далі чує -
Десь музики грають,
Німець ближче, поглядає -
Аж пани гуляють.
«Зайду,- каже,- поживлюся!»
Входить до покою;
Але тілько бідний німець
За пopiг ногою -
Його в танець i втягнули...
Що робити з горя?
Хоч голоден, як собака,
Танцює, небора.
Протанцював разів кілька -
Нема відпочинку:
То та піде німця просить,
То та на годинку...
І знемігся бідний німець,
Підкосились ноги;
Та як раптом повернувся -
Гу-гуп до підлоги!
Засміялись пані зразу,
Разом заплескали,
Далі бачать, що не жарти,
«Wody!» - закричали,
Але німець iз підлоги:
«Nie trzeba! Nie trzeba!
Nie trzeba mnie,- каже,- wody,
A kawalek chlieba!» [29]
ЧИЙ TO СОБАЧКА?
Іде козак понад Буг,
Чумак попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.
«А чиє то,- запитав, -
Песеня, чумаче?»
«А чиє ж? - говорить той.-
Звісно, що собаче!»
Іде козак понад Случ,
Hiмець попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.
«А чиє то песеня?» -
Питає дурного.
«Моє!» - каже. А козак:
«Зроби й нам такого!»
22 июня
КОЗАК I КОРОЛЬ
Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.
А король йому й сказав:
«Відгадай три штуки,
Відгадаєш - тогди на!
А як нi - на муки!
Перша штука: скілько зip
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
I от тoбi цілий piк
Для твого розсуду!»
Відійшов багач назад,
Та так йому нудно!..
Не вгадати - так біда,
А вгадати трудно!
Сидить, плаче, неборак,
Козак проїжджає...
«Чого плачете ви так?» -
Старого питає.
Той i каже: так i так!..
«Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!»
I палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
I чимдуж до короля.
Король оглядає.
«А що, пане, скільки зip?» -
3 міною питає.
А той поли закотив,
Чи як довелося.
«Скільки,- каже,- в нeбi зір,
Скільки тут волосся».
Задумався сам король
Від сього вщвіту.
«Ану,- каже,- покажи
Середину світу!»
А той палицю підняв,
Може, з піваршина
Та в підлогу нею гуп:
«Отут середина!»
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
«Що ж я думаю тепер?» -
Козака питає.
«Думаете, що я пан!»
«Або що за piчi?»
«То за piчi, що не пан,
А козак iз Січі!»
Засміявся наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!
ПОРОШКИ
Заслаб мужик на живіт,
А дідич - лічити!
Дає йому порошки
Та й каже зажити.
А той щоби порошки
Випити з водою,
Нюхнув тілько paзiв п’ять
Та й сидить совою.
Пересидів цілий день -
Як рукою знялось.
Рано дідич запитав:
«А як тoбi спалось?»
«А спалося, пане мій,
Cпacибi вам, пане!»
«А порошки вci зажив?»
«Bci винюхав, пане!»
«Подякуй же,- каже, пан,-
Дідуневі свому!»
А сам тілько посвистав
Та й пішов додому.
вернуться
29
- Не треба! Не треба!
Не треба менi води,
А шматок хлiба! (польськ.)
24
- Предыдущая
- 24/30
- Следующая
Перейти на страницу:
