Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 20
- Предыдущая
- 20/30
- Следующая
Изменить размер шрифта:
20
ЧОГО ЛЮДИ НЕ СКАЖУТЬ!
Не питає архирей,
Що сам не без того,
А бештае за гpixи
Вдівця молодого.
«Хто казав вам?» - каже той,
«Як-то хто? А люди!»
«Та хто тепер людям тим
Вже вірити буде?
Таже вони i на вас,
Пресвятий панотче,
Розказують то i то..,
Звичайно, не в очі!»
Здихнув coбi архирей.
«Іди ж,- каже,- з богом!»
Та ще й хрестом наділив
Вдівця молодого.
МАЛО НЕ РИГАЮ
Питається архирей
Батюшку старого.
«Чув я,- каже,- що ти п’єш
Багато хмільного»,
«Hi, не вipтe,- каже той,-
Хіба тілько воду,
А хмільного - свідок бог -
Не кушаю зроду».
«Не кушаєш? - каже той.-
Зроду не вживаеш?
Як же ж,- каже,- ти вино
3 чаші випиваеш?»
«Не питайте! - каже піп.-
Пити - випиваю,
Але сам я - свідок бог -
Мало не ригаю!»
11 июня
МЦА
Колись coбi мужичок
Читати навчився,
Баньку грошей заплатив
Та й попом зробився.
I замукав бщний піп,
Аж пригнув колінця:
Все «мисліте, ци-аз-ца,
Словотитла - німця!»
«Та який тут,- каже,- чорт
Того німця тиче?!»
Та й з криласа у олтар
Піддячого кличе:
«Ходи,- каже,- та склади!
Чи yмієш, враже?»
А той тілько подививсь:
«То місяця!» - каже.
«Добре, сину,- каже піп,-
Іди ж ти співати!».
А сам далі розпочав
По складах читати.
ПО СТАРІЙ ПЕЧАТІ
Вмерла жінка у попа,
A піп i хитриться,
Що до виводу прийде
Яка молодиця,
То він її приведе,
… у xaтi
Та i каже, що то так
По старій печаті
Подобалась та печать
Нашим молодицям.
Ба вже й думають вони,
Що так i годиться.
Але настав другий піп -
Їдна прибуває,
Просить виводу в попа,
Copoківкy пхає.
«Іди в церкву!» - каже піп.
«Та нi,- каже,- в хаті!..
Та так-таки, прошу вас,
По старій печаті!»
Догадався бідний піп,
Що куди стріляє.
А самого господь крив -
Свою гарну має.
Та й і каже: «То колись
По старій читали,
А тепер нова печать,
Стару скасували!»
12 июня
ГОРОХ
Розкипається горох,
Наймит - що діяти?
Іде в церкву до попа
Обідати звати.
Розштовхує мужиків
I сажею маже.
Піп якраз стоїть з хрестом,
А той йому й каже:
«Та ідіть-бо на обід,
Годі з вас молиться:
Бо горох там на г...
Далі розкипиться!»
«Тю на тебе! - каже піп.-
Чи встиду не маеш?
В такім місці ти святім
Г... поминаєш!»
Далі хрестом замахнув.
«Геть від мене! - каже.-
Бо як тебе пог...ю,
Аж вс... ся, враже!»
12 июня
БОЖІ ПТИЦІ
Говорив раз піп казання
Із письма святого.
«Чого, грішникy, так липнеш,-
Каже,- до земного?»
Подивись на божу птицю.
Як вона лігає;
Hi ope, нi жне, ні ciє,
Ані пожинає».
А староста напереді
Тілько засміявся
Та до ключника старого
Стихача озвався:
«Та якого ж,- каже,- чорта
Тая птиця й має?!
Скаче тілько по дорозі
Та г... а шукає».
14 июня
ОВ!
Говорив піп на казанні:
«Був-то coбi,- каже,- гай,
За тим гаєм - iще гaї,
А за ними - іщe гай!
Там-то,- каже,- святий Юрій
Показав свое добро,
Як пришпилив змію люту
Та списою під ребро.
То змія вже i почула,
Що тут її буде смерть:
Лягла тілько, простягнулась
Та все coбi пердь та пердь!»
А староста: «Ов, панотче!» -
Аж узявся за чоло.
Мабуть, йому таке слово
Не до думки підійшло.
A піп йому: «Не «ов», дурню!
Бо що правда - то не див!
А ти, старий, аж би вс...ся,
Щоб тебе так пришпилив!»
вернуться
25
- «М и с л і т е» - староруська назва літери «м».
вернуться
26
- А з - староруська назва літери «а».
20
- Предыдущая
- 20/30
- Следующая
Перейти на страницу:
