Выбери любимый жанр

Байда, князь Вишневецький - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 9


Изменить размер шрифта:

9

Другий

Не дурно йшла про його поголоска,

Що знов над Байдою він візьме гору.

Наймичка вносить цебер меду.

Андибер

Частуйтесь досхочу, козацтво-друзі,

Мов за Порогами в Великім Лузі.

Я не такий, як той лукавий Байда:

Не панська в мене - проста, щира правда.

Гетьманством я високо не несуся,

Вельможним поглядом з вас не сміюся.

Чи князь, чи пан, чи вбогий гольтяпака,

У мене шана й честь усім однака.

Частуйтесь по простацькому звичаю,

А я чогось душею знемагаю.

За думками гіркими мед не п'ється,

Горілка добра марно в пельку ллється.

Журба мене зв'ялила, ізсушила,

Що повтинало нам лукавство крила.

Відсуньте, браттє, покутню кватирку,

Подам я в степ свій глас річкам козацьким.-

Гей ви, річки широкі, степовії!

Помошниці великі Дніпровії!

Або мене до себе ви приймайте,

Або мені підмогу посилайте!

СЦЕНА ЧЕТВЕРТА

Там же.

Увіходять козаки-зимовчаки з одежею та з козацькою зброєю.

Первий козак

Оце тобі сап'янці, наш гетьмане,

З святої річки, з славної Самари. [50]

Обуває.

Другий

А се тобі, наш незабутній Ганжо,

Жупан-лудан з Великого Інгулу. [51]

Вдягає.

Третій

Се шлик тобі, преславний Андибере,

Шле Ворскла-річка, пасіками пишна.

Надіває.

Четвертий

Прийми ж, наш батьку, і козацьку зброю

Від Росі, [52] Тясмина, [53] Сули [54] й Росави. [55]

Чіпляє.

Андибер

(до купи нетяг, що постали коло дверей з кочергами та рогачами)

А що ж ви, друзі, відцурались меду?

Чого постали попід мисниками?

Один з купи

Того постали попід мисниками,

Щоб наші дуки з хати не втікали.

Другий

Вони черствим нас хлібом годували,

Як по ріллям у них ми шкитильгали.

Третій

Вони роботою нас напували,

Як казани у їх ми шарували.

Четвертий

Хто жив на Старці від меча зістався,

Їм у броварну каторгу попався.

Варили воду з нас ледачі дуки

І потирали об козацтво руки.

П'ятий

Не хочем меду, ні горілки пити,

Аби нам дуків добре попобити.

Шестий

Дай суд нам, батьку, праведний гетьманський,

Нехай не гине звичай наш козацький.

Андибер

Короткий суд у мене, миле браттє:

Чи хочете, то розірвіть на шматтє,

Чи хочете, то з хати вивождайте,

У два киї по спині потягайте.

Семий

Ми не вовки, щоб їх на шматтє рвати;

Нам лучче за ліб, мов воляк тих, брати,

Під віконню надворі покладати,

По ... канчуками затинати.

Нетяги беруть дуків за чуби.

СЦЕНА П'ЯТА

Там же.

Увіходить Байда, один без почту, з обухом у руці.

Байда

Не добре, Ганжо Андибере, чиниш,

Що знов на давній шлях свій повертаєш.

Не від мого меча лежить на Старці

Козацтво низове, залите кров'ю:

Дурний твій розум, навісне завзяттє

Братів з братами покотом поклали.

Шануючи твою лицарську славу,

Я дав тобі князького недолимка,

А ти почав із ним степом никати,

До всобиці козацтво нахиляти.

Забув єси, що тут не Запорожжє,

Не Замокан, не Базавлук, не Скоки:

Тут присуд мій, наслідній по тих предках,

Що суд судили ще в варязькі роки.

Андибер

Пресвітлий князю, ти всього не знаєш,

Що в тебе коять душмани козацькі.

Байда

Нехай мої той добра покидає,

Хто в них наругу та біду приймає.

Широкий світ,- знайти притулок можна

В Острозьких, у Сангушків, Радивілів.

Турецький Святий

Щоб ми тебе на інших проміняли!

Ні, князю, ти наш пан, наш рідний батько!

Хома Плахта

Хотіли ми зробити якнайкраще,

Щоб славивсь ти ще ширше між козацтвом.

Андибер

Бо дуки ці голоту зобижають

І вбогих від козацтва відучають.

Байда

Я думав, що провчив тебе навіки

В страшних окопах на кривавім Старці.

Лежав ти мертвий од мого обуха...

Я взяв тебе, вдихнув живого духа,

І клявсь єси, очунявши, що будеш

Мені коритись, як дитина батьку.

Андибер

(низенько вклонившись)

Корюсь тобі, преславний князю Байдо,

Корюсь, як лицарю між лицарями.

(Стиха до нетяг).

Се вам завіт козацтва: я корюся,

Поки у силу да в потугу вб'юся.

Байда

Та пам'ятай же, що мої достатки,

Усі поля, степи й луги з гаями

Оддав козацтву я на вжиток вольний.

Ніхто подимного мені не платить,

Ні мита не дає, ані куниці.

Живу я просто, мов козак у Січі,

Ні вин коштовних, не медів не знаю

І на потуху по рибасі щуці

Горілиці михалок випиваю. [56]

Все козакам оддав я на притулок,

На втечище, на вольний заробіток.

Коли ж хто з них срібляником зробився,

То се річ добра, похвали достойна.

Бо не з кишень людських нам треба жити,

З землі насушний хліб свій здобувати,

Здобувши, ворога у полі бити

І християнський світ обороняти.

Увіходить Настя Горова, з тацею і срібним ковшем на таці.

Настя Горова

Пресвітлий князю! честь мені велика,

Що завітав єси козацьким робом

До нашої оселі степової,

До становища Насті Горової.

Я знаю, що в медах ти не смакуєш,

А пивом нашим шинковим гордуєш:

Зволи ж горілки доброї, живої,

Здоровшої над вивозні напої,

До чесних рук своїх лицарських взяти

А срібний ківш на замок відослати.

Байда

Не п'ю з таких я рук.

Настя Горова

З яких, мій князю?

Байда

Таке жіноцтво, як ти, Насте, робить,

Що серце рицарське, як лев хоробре,

Від погляду дівочого холоне.

Настя Горова

Не ти б казав се, князю благородний,

І не мені б таке від тебе чути.

Байда

Як! ти, мізерна, темна заволоко,

Рівнятись ізо мною смієш?

вернуться

50

- Самара - річка в нинішніх Харківській, Донецькій і Дніпропетровській областях, ліва притока Дніпра.

вернуться

51

- Великий Інгул (Інгул) - річка на півдні України (на території нинішніх Кіровоградської та Миколаївської областей), ліва притока Південного Бугу, впадає в нього біля м. Миколаєва.

вернуться

52

- Рось - річка в нинішніх Вінницькій, Київській та Черкаській областях, права Дніпра.

вернуться

53

- Тясмин - річка в нинішніх Кіровоградській та Черкаський областях, права притока Дніпра.

вернуться

54

- Сула - річка в нинішніх Сумській та Полтавській областях, ліва притока Дніпра.

вернуться

55

- Росава - річка в нинішніх Київській та Черкаській областях, ліва притока Росі.

вернуться

56

- І на потуху... випиваю... - на завершення.

9
Перейти на страницу:
Мир литературы

Жанры

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело