Адепт - Ешкилев Владимир - Страница 33

• Предыдущая
• 33/33

І серед приреченості побаченого згадав Ратибор слова авви Антонія і підвівся назустріч зіркам Сходу. Велика Істина постала в душі його, як постає острів серед нічного океану, і розірвала павутиння сумнівів білим променем віри. Він побачив початок початків, і джерело джерел, і пристрасне прагнення Єдиного до Творіння Його і Спасителя, вищого за всі Знаки. І сказав він небу, зіркам, ущелині Харра і малому Астерію:

— Я вірю в Сина Божого, бо Він є СЛОВО.

Івано-Франківськ, 1992—1993

Роман Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка «Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен» був написаний у листопаді 1992 — серпні 1993 років і вперше надрукований у часописі «Сучасність» (1, 2 числа за 1995 рік) під редакцією Ігоря Римарука. Окремим виданням друкується вперше.

Корпус приміток складений авторами роману спеціально для даного видання.

Перелік помилок друкованого оригіналу, помічених та виправлених верстальником електронної версії

Стор. 15: Але ось проповз останній мерзенний слимак-гисполин і срібною дорогою (цого =>) того слизу покотилося щось кругле.

Стор. 19: На третій день (полюваня =>) полювання дісталися вони й до Желянської виті.

Стор. 55: Ітхель я побачив уперше вранці двадцять першого дня подорожі (в =>) з Саркелу, з вершини глиняного пагорба побіля Каналу царя Ханукки, що прорізає сухий хазарський степ на захід від Великої ріки Ітиль.

Стор. 59: Каган розповідає Рибі про всі події в обидвох ойкуменах, а Риба (прорукує =>) пророкує йому підступні напади демонів на Раш-Хазарі і засоби їх відбиття.

Стор. 75: Мудрі мужі таємного (Братстсва =>) Братства пояснили синові Левія, що Шехіна є знаком Вигнаності, бо справедливість у злому світі відлучена від людей.

Стор. 81: Там він переповів слова Цагана Братству Шехіни і відмовився від посвяти у ступінь Голови (Братстсва =>) Братства.

Стор. 104: З боку міста тунель закривався чавунними ґратами, що опускалися за допомогою ланцюгового механізму, (розташованного =>) розташованого в нижньому поверсі самої вежі.

Стор. 105: Їх змастили свинячим лоєм і натягнули на барабан обертового (важіля =>) важеля балісти.

Стор. 135: Посеред тої пустелі стояв кам'яний стовп, подібний до (Надніпрянських =>) Наддніпрянських баб.

Стор. 142: Святилище храму майстри видовбали у (прямовистому =>) прямовисному стрімчаку серед північної частини скель Харра.

Стор. 147: У (прямовистій =>) прямовисній скелі за давніх часів видовбували неглибокі печери.

Стор. 147: Несторій (подумави =>) подумав і сказав:

Стор. 149: Ратибор довго мовчав, дивлячись на кам'яну (підолгу =>) підлогу печери, де заблуканий мурах мандрував тріщинами в нікуди.

Стор. 149: Уважно читай Біблію: чи не (чотинарнадцять =>) чотирнадцять років служив Іаків у Лавана; чи не чотирнадцять дітей народила Рахель, іудейська праматір;¹ чи не чотирнадцять днів пригощав друзів Соломон в Емафі.²

Стор. 162: У чаші наливали олію і підпалювали плаваючі ґноти — це було й освітленням, і пахощами містерій, бо в олію (додававли =>) додавали ладан і смолу червоної пальми «хеб».

Стор. 162: — Там гадюки, — він прив'язав смолоскип до леза меча і (встомив =>) встромив його у чорноту підземелля.

• Предыдущая
• 33/33