Побачити Алькор - Ешкилев Владимир - Страница 20

• Предыдущая
• 20/60
• Следующая

Ця довгаста зала була освітлена призматичними ліхтарями на химерних металевих стовпчиках. У протилежних її кінцях Кронієн побачив великі скляні вітрини, підсвічені блакитним сяйвом. Залу прикрашав гігантський чорного каменю комин з латунними ґратами і зброєю, схрещеною понад жерлом.

Фарі підвів екзорсиста до найближчої з вітрин і сказав:

— Це — Сарагоська Машина.

Кронієн побачив неназване, забуте і кола навкруги нього. Він зауважив, що знак присвоєного прокляття встановлений навпроти імені Brandius.

— Ще місяць тому цей кабалістичний значок на Залізному Колі впирався в ім'я Hadrianus на Дерев'яному, — повідомив Фарі.

— Але ваше ім'я — Брендон, а не Брандіус.

— Я маю підстави вважати, що демонічні сили, вселені у цей пристрій сатаністом Верасом, спрямовані проти мене. — Фарі намагався перехопити погляд Кронієна, спрямований на Машину. — Я не дуже розуміюсь на природі проклять, але дещо з кабалістики мені відомо.

— Найкраще про властивості проклять сказав цар Давид у Сто Восьмому Псаломі. — Кронієн дивився тепер в очі сера Брендона.

— Так, — сказав той, — пам'ятаю: «Любив прокляття: хай же спаде на нього!»

Крізь шкіру-цитоплазму, крізь шкіру минулого, крізь шкіру всіх миттєвостей та стежок буття екзорсист раптом побачив об'явлення: родину Фарі і малого Брендона за вечірнім євангельським навчанням і Книгу Псаломну на колінах в малого, і великого пса, який, побоюючись потурбувати священний вишкіл господарів, ПОКИ ЩО НЕ ГАВКАЄ.

— Там ще сказано, — зауважив Кронієн, — «Нехай одягнеться, немов оболонкою, прокляттям, хай увійде воно, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кістки!» Якщо співставити об'явлення Псалма з Ясперсом, якого ви полюбляєте цитувати, то в його вченні між Богом та людською екзистенцією існує ЩЕЗАЮЧЕ БУТТЯ — аналог води й оливи Давидових. Прокляття пробиває БУТТЯ ВІЧНЕ особистої екзистенції, і людську душу розчинює потік буття-що-щезає, тобто потік плинних речей світу сього.

— Невичерпна це штука — філософія, — меланхолійно констатував сер Брендон, дивлячись на блискучі кола Машини. — Ось моя покійна матінка твердо знала: проклянеш когось, а прокльон потім вернеться до тебе і ушкодить…

— Ви не можете пояснити, хто саме перевів значок з імені Папи Адріана на ваше?

— Це зробили сатанинські сили, що мешкають у Сарагоській Машині.

— Тобто без втручання людини?

Фарі ствердно хитнув головою.

Кронієн подумав, що який-небудь світський дослідник зробив би значної довжини паузу в розмові з Фарі після такої заяви. «Преподобний Броуді знав, до кого адресувати невдаху-колекціонера».

Екзорсист обережно поклав руку на плече сера Брендона. Той мимоволі здригнувся, але змусив себе прийняти фамільярність як ЛІКАРСЬКИЙ СТИЛЬ.

— Але щось таки мало спонукати Машину до дії після чотирьох століть нерухомості, — екзорсист не питав. Просто думав уголос.

— Так, — Фарі ковтнув слину. — Мій гріх пробудив сплячого демона.

Кронієн ледь стиснув рукою ватний еполет Брендонового піджака.

Господар Уїнхольму сказав:

— Я завжди хотів, щоб Підземелля приносило якийсь прибуток. Можливо, це трюїзм. Можливо, це помилка… Але… Таке виховання. Ви розумієте мене, отче?

Кронієн розумів. Примруживши очі, він розглядав неіснуючий центр Машини.

— …Екскурсії в Лайбстерський Кут не приїздять, — продовжував Фарі, — туристів майже немає, а музей потребує відвідувачів. Але ось півроку тому мені запропонували дати в оренду частину Кастлю для зйомок фільму. Мене попередили, що це гріховний фільм. Але я погодився.

— Порнографія, — зітхнув Кронієн і зняв руку з плеча грішника.

— Так, — підтвердив господар замку, — мені прикро, але це мав бути саме такий фільм. Продюсерські обов'язки виконував Сендор Джон Ло, якого Лівенфорд рекомендував як професіонала європейського рівня. Актори мешкали в готельному крилі Кастлю, а для зйомок Ло обрав п'ять найбільш екзотичних залів і серед них — Море Сирен. А я настільки впав у прірву гріховну, що приходив дивитися на їхню роботу і навіть запросив двох дівчат — Мадж та Лейру — на вечерю до себе. А наступного дня побачив, що Залізне Коло зрушилось і прокляло мене.

Фарі замовк, ніби очікуючи на запитання. Кронієн мовчав.

— Я тоді ще мав надію на випадковість, на те, що, можливо, хтось відкрив скляний сейф і познущався з мене, — продовжував господар Уїнхольм-Кастлю. — Але коли я подивився на другу Машину — Латеранську, то побачив, що значок прокляття на її четвертому колі теж зрушився і вперся в ім'я Joannes, хоча раніше, як ви знаєте, вказував на родове прізвище де Ороа. А ім'я покійного Ло було Джон, тобто Іоанн…

— Ло вмер?

— Так, від запалення мозкових оболонок. Десь за тиждень після нашої вечері з дівчатами. А потім значок Латеранської Машини вп'явся у хрестильне ім'я Лейри — Марія. Вона загинула в автокатастрофі три дні тому. До того часу виробництво фільму було припинено, я розірвав контракт… Я знав про її смерть ще до газетних повідомлень. У Латеранській Машині зрушилося Срібне Коло, що його Верас назвав ХМАРАМИ АЦИЛУТУ, і напроти мого імені встав охоронний знак — літера «іод», яка в окультистів символізує Долю. І я зрозумів дві речі: по-перше, що Лейра вже не існує, по-друге, що Латеранська Машина захищає мене від Сарагоської і відводить ПРОТОКОЛИ проклять на інших грішників. Але демон Сарагоської Машини теж збільшив потугу Знаків. Позавчора її Срібне Коло встановило напроти мого імені літеру Правосуддя — «хет». Я ходив на сповідь до Броуді, він рекомендував звернутись до вас, monseigneur.

Кронієн хотів якимось профанованим способом заспокоїти старого, але перед ушкодженням демона екзорсист не повинен проявляти швидких почуттів і демонструвати суто людське.

— А що з другою дівчиною — Мадж, здається? — спитав він.

— Її імені немає серед імен Дерев'яного Кола. Можливо, вона навіть неохрещена.

Кронієн подивився на дерев'яний периметр творіння Вераса і майже втішився, побачивши серед його написів своє хрестильне. Він дістав з кишені Біблію і першим проспівав Сто Восьмий Псалом. Фарі шепотів поряд.

Молитви повільно змішувалися з блакитним сяйвом вітрини і блукали луною під бетоновим склепінням Моря Сирен. Після Молитви Св. Бернарда екзорсист зробив паузу.

— Лівенфорд радив мені тікати на острови Тихого океану, — раптом озвався Фарі. — Але як втечеш від прокляття? — Власник Уїнхольм-Кастлю зітхнув і рішуче додав: — Якщо цього буде треба для спокути, я одружусь із Мадж і зміню заповіт.

Кронієн примусив себе не звертати на старого уваги, відшукав у Требнику потрібне моління і розпочав другий цикл екзорсизму. З попереднього досвіду він передбачив, що злий дух Машини якось визначить себе під час цієї частини ритуалу. Після кожної молитви Кронієн наказував незнаному ворогові:

— Ім'ям Ісусовим наказую тобі, дух прокляття, залишити цей механізм; в ім'я зумовлень древніх, істинних — вийди геть і йди до Безодні, що тебе породила!

— … що тебе породила, — луною відізвався шепіт сера Брендона.

Майже півтори години минуло від початку екзорсизму, але ніяких ознак присутності злої сили Кронієн не помітив. Він уже збирався робити другу паузу в ритуалі, коли почув ГАВКІТ.

— У Підземеллі живе пес?

— Тут немає жодної тварини, — відповів переляканий Фарі. І повідомив: — Я теж ЧУВ!

«Почалось…» — визначив екзорсист. Він зачав молитву до Отця Небесного і відразу ЗРОЗУМІВ присутність могутньої чужої волі.

— Воно обертається! — раптом заверещав Фарі, вказуючи на Машину.

Золоте Коло Машини зрушилося; після повільного півоберту воно зупинилося при збігові літери «подвійний каф», літери Життя і Смерті, з «хетом» — Правосуддя на Срібному Колі, значком присвоєного прокляття на Залізному та ім'ям Brandius на Дерев'яному.

Кронієн вирішив, що настав час діяти, і почав перелік Вищих імен. Він виголошував таємні Імена з урочистим непоспіхом:

— Вейха, Ейліель, Сітаель, Еленіа, Махазайа…

Тим часом Фарі добіг до Латеранської Машини в другому кінці зали і прокричав звідти:

• Предыдущая
• 20/60
• Следующая