Роздуми про експеримент вiд сiчня 2001 року - Амосов Николай Михайлович - Страница 2

• Предыдущая
• 2/2

Мабуть, це й усе.

Другий електрокардiостимулятор Валерiй Залевський ушив менi в листопадi 1993 року. Вiн добре працював, але до початку травня 2001 року батарейка виснажилася, i апарат автоматично перейшов на аварiйний режим: став давати постiйну частоту 60 iмпульсiв за хвилину. Це мало для забезпечення великих фiзичних навантажень, але досить, щоб жити без помiтних обмежень рухiв.

Операцiю замiни стимулятора Валерiй зробив 6 червня. Вона пройшла нормально. В iнститутi ночував одну нiч. Гiмнастику робив iз другого дня, тiльки обмежив гантелi. Частоту пульсу установили вiд 60 — у спокої, до 110 при навантаженнях.

Знову почав обережно бiгати. 17 червня зняли шви. Поступово вiдновив бiг i обсяг гiмнастики з гантелями. Хиткiсть ходи, на жаль, залишається. Перемогти старiсть не вдається. Однак, розумова працездатнiсть зберiгається.

Експеримент продовжується.

• Предыдущая
• 2/2